Зміст Вступ 2  Складові структури організації 3  Демократичний стиль керівництва та його сутність 6  Коротка характеристика школи науки управління 8  Практична частина 11  Висновки 12  Використана література 13   Вступ Менеджмент (українською  — управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності. Термін менеджмент утворився від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука). За своєю суттю термін «менеджмент» певною мірою можна вважати синонімом терміна «управління», але останнє значно ширше. З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту: спосіб, манера спілкування з людьми; влада та мистецтво управління; особливого роду вміння та адміністративні навички; орган управління, адміністративна одиниця. Крім визначення, пропонованого Оксфордським словником, існують інші підходи до визначення терміну «менеджмент»: - менеджмент - це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності; - менеджмент - це наука про управління людськими відносинами; -  менеджмент - це раціональний спосіб управління діловими організаціями; - менеджмент - це особлива галузь наукових знань і професійної спеціалізації управляючих-менеджерів, які складають адміністративний штат; - менеджмент - це вміння добиватись поставлених цілей, використовуючи працю та інтелект інших людей; - менеджмент - це функція, вид діяльності, що полягає в керівництві людьми в різнорідних організаціях; - менеджмент - це управління бізнесом, а бізнес є унікальною, винятковою справою у суспільстві. 1.Складові структури організації Організація - це група осіб, які взаємодіють один з одним на основі правових норм, економічних, матеріальних та інших умов для досягнення поставлених цілей. Обов'язкові елементи організації, це наявність в групі декількох співробітників, які прагнуть до досягнення однієї мети, спільно виконуючи певну роботу. В організації діє сім основних законів. Синергії - потенціал організації перевищує потенціал і можливості її окремих працівників. Додатки - всередині організації функції і процеси доповнюються протилежними напрямками. Збереження пропорційності між організацією та її елементами при будь-яких можливих змінах. Композиції - всі елементи організації підпорядковані одній загальній меті. Самозбереження - будь-яка організація прагне зберегти себе як єдине ціле. Інформованості - порядок в організації досягається тоді, коли у співробітників є інформація про стан речей, що сприяє прийняттю правильних рішень. Онтогенезу - життя організації може складатися з трьох фаз (становлення, розвиток, згасання) або з п'яти (народження, дитинство, юність, зрілість, старіння, відродження). Завдання адміністрації якомога довше зберегти діяльність організації. Для організації характерно: наявність ресурсів; поділ праці, вертикальне і горизонтальне; залежність від зовнішнього і внутрішнього середовища; структурна різновид. Місія організації - це головна мета, для якої вона була створена і яка характеризує певний вид її діяльності. Місія деталізує вид діяльності та статус організації для досягнення головної мети, виробляє стратегію організації. Формулювання місії зазвичай включає мета організації по товарах і послугах, ринків, технологій, характеризує культуру організації, тип залучених працівників. Наприклад, місія організації - виробляти автомобілі, які будуть поставлятися на внутрішній і зовнішній ринок. Місія організацій культури і мистецтва - задоволення потреби населення в певних духовних послугах, інтелектуальних продуктах. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації, елементи і рівні процесу управління Будь-яка організація залеж...